Протоколи операційних досліджень. «Причини затримки лікування туберкульозу, зумовлені системою охорони здоров’я»

На продовження теми операційних досліджень (див. попередню статтю), починаємо публікувати протоколи досліджень, які стартували завдяки грантам, виданим проектом USAID «Посилення контролю за туберкульозом в Україні».

Наше перше дослідження присвячене найбільш серйозному недоліку системи контролю за туберкульозом в Україні – пізній діагностиці туберкульозу.  Добре відомо, що затримка із виявленням захворювання, у тому числі хіміорезистентних його форм, призводить до невчасного призначення адекватного лікування, а отже й низької ефективності лікування (за статистикою, ефективність лікування нових випадків, позитивних за мазком, складає 44%, випадків мультирезистентного туберкульозу ‒ 34%).

Дослідження виконуватиме  ГО Центр «Соціальні індикатори», яка використовуватиме науково-дослідні можливості й досвід Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія». Дослідники відстежать середню тривалість різних ланок ланцюжка «поява симптомів туберкульозу – звернення на первинний рівень медичної допомоги ‒ направлення до спеціалізованого закладу – встановлення діагнозу – призначення адекватного (із урахуванням чутливості) лікування», а також з’ясують  причини затримки на кожному етапі.

Результати дослідження допоможуть виявити і зміцнити «слабкі ланки», що є вкрай запитуваним результатом, як на національному, так і на міжнародному рівні. Країни всіляко намагаються скоротити терміни діагностики, зокрема, впроваджуючи новітні методи досліджень, зокрема культуральне дослідження на рідких середовищах і Xpert. Наприклад, у ПАР термін від першого звернення хворого до медичного закладу до призначення лікування МРТБ вдалося скоротити до 7-10 днів; у Бразилії цей термін складає 20-25 днів. Окрім досконалих лабораторних методів, велику роль у вчасному початку лікування відіграє налагоджена система відбору хворих для діагностики, оперативного розгляду результатів діагностики і прийняття клінічних рішень.

Тож результати цього операційного дослідження допоможуть управлінцям в Україні зрозуміти, чи є ефективним впровадження нових методів діагностики туберкульозу, та які кроки потрібні для підвищення цієї ефективності. Поза сумнівом, таке дослідження зацікавіть і менеджерів донорських програм, за рахунок яких здійснювалось придбання цього обладнання, допоможе їм дослідити сталість позитивних змін у системі контролю за туберкульозом.

Ознайомитись із протоколом дослідження «Причини затримки лікування туберкульозу, зумовлені системою охорони здоров’я»