Покласти край туберкульозу в Україні. Найкращий час – це сьогодні

"Об'єднуймось, щоб покласти край туберкульозу!" – це гасло СТОП-ТБ партнерство оголосило темою цьогорічного Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом. Ця тема співзвучна назві нової стратегії, оголошеної ВООЗ – «Покласти край туберкульозу» (End TB),  яка з цього року прийшла на зміну СТОП-ТБ стратегії і відповідає Цілям сталого розвитку ООН, наступним після Цілей розвитку тисячоліття. Цілі стосовно туберкульозу амбітні: зменшення до 2035 року смертності від туберкульозу на 90%, захворюваності – на 90%, а також повне запобігання фінансовому виснаженню сімей, пов’язаному із захворюванням на туберкульоз когось із членів родини. Працюючи в проекті Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Посилення контролю за туберкульозом в Україні», запитуємо себе: що слід зробити Україні, одній із найбільших держав у Європі, в якій туберкульоз вже тривалий час залишається серед найбільших викликів громадському здоров’ю, щоб досягнути цих амбітних цілей?

Чи можливо покласти край туберкульозу в Україні?

Останнім часом Україна зробила кілька значних кроків на шляху до подолання туберкульозу. Наприклад, за допомогою ВООЗ, USAID та інших міжнародних структур, інституціоналізувала залучення медзакладів первинної ланки до виявлення і лікування туберкульозу, почала впровадження амбулаторного лікування туберкульозу, переглянула національні і регіональні політики і протоколи з туберкульозу. Лабораторії здійснюють рекомендовані ВООЗ процедури контролю якості досліджень. Оновлюються навчальні програми медичних навчальних закладів та започаткована платформа онлайн навчання з питань туберкульозу. Команда Проекту USAID «Посилення контролю за туберкульозом в Україні» разом із нашими партнерами на регіональному і національному рівні та громадськими організаціями, які виконують наші гранти, також зробила свій внесок у ці зрушення і ми продовжуємо працювати над їх удосконаленням.  

Проте, Цілі розвитку тисячоліття щодо туберкульозу так і не були досягнуті в Україні. На сьогодні, рівень смертності від цього захворювання майже в шість разів перевищує цільовий показник 12,2 випадків на 100 000 нас., рівень виявлення туберкульозу в 1,5 разів вищий (58,8 випадків на 100 000 нас.), а поширеність туберкульозу – майже втричі більша (90,2 випадки на 100 000 нас.).

Ми щиро віримо, що Україна має шанс справитися з ситуацією, незважаючи на всі труднощі. Таким країнам, як Латвія, наприклад, вдалося досягнути справді великих успіхів. Та для цього нам слід за прикладом успішних країн відмовитись від застарілих радянських підходів і практик і запровадити нові технології. Говорячи конкретніше, ми вважаємо, що Українським спеціалістам та донорським структурам слід зробити такі найбільш важливі кроки  для подолання туберкульозу:

1. Змінити підхід до лікування туберкульозу, взявши за основу стандарти ВООЗ

Радянські підходи більше не діють. Їх не можна продовжувати застосовувати в умовах, коли Україна потерпає від мультирезистентного туберкульозу, ко-інфекції ТБ/ВІЛ, застарілої медичної інфраструктури і нестачі кваліфікованого персоналу, обладнання, мотивації і моніторингу. Єдиний вихід із ситуації – запровадження практик, заснованих на доказовій медицині і рекомендованих ВООЗ. Для того, щоб зробити цей процес успішним, потрібно відмовитись від звички покладатися більше на власний досвід або усталену точку зору, ніж на дані глобальних досліджень, що доводять ефективність нових підходів.

2. Перерозподілити ресурси

  • Залучити первинну ланку медичної допомоги до виявлення і лікування туберкульозу. На щастя, цей пункт вже поступово впроваджується у життя, наближаючи протитуберкульозні послуги до потреб пацієнта.
  • Пріоритет повинен надаватись амбулаторному лікуванню. Тривале лікування туберкульозу в стаціонарі (3-6 місяців) – це частина радянської спадщини, від якої прийшов час відмовитись. Амбулаторне лікування є не лише економічно вигіднішим, а й зручнішим для пацієнта та ефективнішим. Більш того, амбулаторне лікування часто не має альтернатив в Україні, зважаючи на те, у кому стані перебувають більшість протитуберкульозних стаціонарів з точки зору недопущення поширення внутрішньолікарняних інфекцій.  
  • Запровадити соціально-психологічну допомогу пацієнтам з туберкульозом. Соціальні служби і громадські організації повинні стати органічною частиною цього процесу, адже така підтримка є особливо важливою для пацієнтів, які опинилися у важкій життєвій ситуації і через те мають великий ризик відриву від лікування.

3. Заохочувати участь громади у підтримці людей, які постраждали від туберкульозу

Залучення громади, активістів і колишніх пацієнтів важливе на всіх рівнях: від надання соціально-психологічної допомоги до адвокатування прав пацієнтів і зменшення рівня стигми й дискримінації.

4. Направити міжнародну технічну допомогу на найбільш уразливі ділянки

Поширення міжнародного досвіду, мультиплікація кращих практик, запровадження нових технологій та підтримка структурних реформ – у всіх цих питаннях є велика потреба у продовженні технічної підтримки і експертизи міжнародної донорської спільноти.

Надихаючий приклад Латвії

Хорошим прикладом для України може бути Латвія, що успадкувала від Радянського Союзу типові підходи до лікування туберкульозу, схожу медичну інфраструктуру, яка не відповідала правилам інфекційного контролю, обмежені ресурси та високі показники розповсюдження мультирезистентного туберкульозу.

Однак, завдяки політичній волі і гнучкій системі планування ВООЗ, Латвія змогла реформувати медичні практики, залучити первинну ланку до ведення випадків туберкульозу, запровадити систему соціальної підтримки для пацієнтів та модернізувати госпітальну інфраструктуру відповідно до сучасних стандартів інфекційного контролю. У результаті, країна майже удвічі зменшила показники захворюваності на мультирезистентний туберкульоз, з 15% серед нових випадків у 2002 році до 8,2% у 2014.

Чи зможе Україна покласти край туберкульозу? Всім серцем сподіваємось що так. Якщо мобілізує свою політичну волю і скористається досвідом, напрацьованим міжнародною спільнотою.

Автори: Картлос Канкадзе, Марія Долинська, Вікторія Гультай, Проект USAID «Посилення контролю за туберкульозом в Україні»

Оригінал статті: http://blog.chemonics.com/now-is-the-time%3A-lets-end-tb-in-ukraine